7 грудня 1987 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення щороку 26 червня відзначати Всесвітній день боротьби з наркоманією. Ця подія, на думку учасників ООН, має символізувати єдність країн у досягненні мети щодо створення суспільства, вільного від наркотиків.
Наркоманія – хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків, що викликає в малих дозах ейфорію, у великих – оглушення, наркотичний сон. Систематичний вжиток наркотику, як правило, викликає потребу у збільшенні доз. При наркоманії вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні і психічні розлади, розвивається соціальна деградація.
За даними МВС, на сьогоднішній день в Україні офіційно налічується близько 500 тис. наркоманів. При цьому близько 5 тис. наркозалежних ще не досягнули 18 років.
У місті Києві у 2019 році розлади психіки та поведінки внаслідок уживання наркотичних речовин мали 8489 людей. У 2018 році поширеність цих розладів у Києві суттєво вища – 284 на 100 тис. населення, ніж по Україні в цілому – 144 тис.
За результатами дослідження 2019 року виявлено, що серед всіх опитаних учнів/студентів віком 14-17 років 18% мали досвід вживання будь-яких наркотичних речовин. Аналіз динаміки вживання будь-яких наркотичних речовин за період 1995-2019 роки дозволяє говорити про тенденцію зближення показників вживання будь-яких психоактивних речовин серед хлопців і дівчат. При цьому рівень вживання серед хлопців має сталу тенденцію до зменшення, а серед дівчат – навпаки, – суттєве збільшення, особливо за даними останніх двох хвиль: з 8,4% у 2011 році до 11,9% у 2015 році та до 18,3% у 2019 році.
ЯК ВБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД НАРКОТИКІВ?
Головна порада – зберігати з нею близькі, довірливі стосунки. Важливо бути другом своїй дитині, а не наглядачем. Адже діти в підлітковому віці віддаляються від батьків, знецінюють їх, перестають поважати і бачити в них авторитет (здебільшого це потім минає). Тому необхідно виходити з позиції підтримки та допомоги, а не заборон та покарань. Важливо систематично розмовляти з дитиною на різні “дорослі” теми (наприклад, секс та пов’язані з ним питання здоров’я), щоб вона розуміла: у будь-якій ситуацій в родині її не покарають, не сваритимуть, а вирішуватимуть проблему разом
ЯК УСЕ Ж ЗРОЗУМІТИ, ЩО ДИТИНА ВЖИВАЄ НАРКОТИКИ:
Мають насторожити такі факти:
• зникнення дитини з дому на досить тривалий час;
• пропуски занять, зниження успішності;
• різкі, несподівані зміни настрою та поведінки (агресивність, замкнутість, брехливість, відчуженість, неохайність);
• поява боргів, зникнення з дому речей та грошей;
• втрата інтересу до навчання, колишніх захоплень;
• поява у підлітка таких речей як оцет, марганець, ацетон, йод, тощо;
• наявність серед речей підлітка шприців, гумових джгутів, таблеток;
• поява в лексиконі нових незрозумілих слів;
• наявність слідів від ін’єкцій;
• розлади сну (безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон удень, важке пробудження і засинання);
• розлади апетиту (різке підвищення апетиту або його відсутність, вживання значної кількості солодощів, поява надзвичайної спраги);
• коливання розміру зіниць очей (зіниці різко розширені або звужені до розміру булавкової голки) та зміни кольору шкіри (різко бліда, сірувата);
ДІЇ, КОЛИ У ВАС ВИНИКЛИ ПІДОЗРИ, ЩО ВАША ДИТИНА ВЖИВАЄ НАРКОТИКИ:
по-перше, заспокойтеся і не «рубайте з плеча»;
по-друге, не лайте і не карайте дитину;
по-третє, підготуйтесь до ґрунтовної розмови з дитиною про її залежність.
ЩО НЕОБХІДНО З’ЯСУВАТИ У ДИТИНИ ПРИ РОЗМОВІ:
1. Як довго вона вживає наркотики?
2. Які саме наркотики і в яких дозах?
3. На які гроші купує наркотики та чи не має боргів?
4. За яких обставин дитина почала вживати наркотики?
5. Що змушує дитину продовжувати вживати наркотики?
6. Власне ставлення дитини до такої ситуації та плани на майбутнє.
ДИТИНА КАЖЕ, ЩО ЛИШЕ СПРОБУВАЛА, – ЧИ ВАРТО ТОДІ ЩОСЬ РОБИТИ?
Потрібно завжди бути напоготові і в будь-якому разі проговорити з дитиною цей досвід. Необхідно пам’ятати, що в підлітковому віці діти багато ризикують. Вони пізнають світ імпульсивними діями, і ваші допомога та підтримка не обов’язково знадобляться виключно у зв’язку з наркотиками, але можуть знадобитися в безлічі інших ситуацій – конфлікти в школі, перший сексуальний досвід, неприйняття себе тощо. Тому слід бути в контакті зі своєю дитиною, знати, що її цікавить, непокоїть, де вона та з ким проводить час.
ЯК ДІЯТИ ДАЛІ
Необхідно визнати проблему дитини і всієї родини – це вже сталося. Не варто робити вигляд що все добре і замовчувати проблему. не варто витрачати сили на звинувачення ні дитини, ні себе. У дитини це може викликати лише опір, А Ваше почуття провини лише зніме з неї відповідальність і сформує спів залежні стосунки. Потрібно чесно й доступно висловити занепокоєння за долю дитини. обґрунтувати свою тривогу. Але уникати скандалів і з’ясувань стосунків із наркоманом, адже відчуваючи загрозу і неприйняття з боку близьких, він потрапляє в ще більш пригнічений стан.
З метою уберегти дитину від неприємностей Ви, можливо, почнете вирішувати всі її проблеми в школі чи на роботі, повернете її борги, але це скоріше «ведмежа послуга». Дитина і тільки дитина повинна нести відповідальність за свої вчинки, стикаючись із негативними результатами своєї поведінки. Намагаючись виправити її помилки, Ви можете підсилити її схильність продовжувати чинити погані вчинки, адже Ви полегшили їх наслідки.
Ваша основна мета – пояснити всю серйозність того, що відбувається і перспективи в майбутньому. І на цій підставі переконати лікуватися.