За даними МОЗ України, менше 2 млн викликів швидкої на рік закінчуються госпіталізацією пацінта (нагадаємо, що завдання швидкої допомоги в цьому і полягає – стабілізувати пацієнта та доправити його до лікарні). А в цілому виїздів фіксується близько 8 млн, тобто 6 млн з них – непрофільні. Як це впливає на ефективність роботи служби, чому взагалі склалася така ситуація, коли насправді потрібно телефонувати у “103” і які корективи у процедуру виклику швидкої внесла пандемія COVID-19, – читайте далі.
Швидка, екстрена чи невідкадна?
Законодавством чітко визначені стани, які підпадають під термін “невідкладний” і передбачають виклик швидкої (вона ж екстрена) допомоги. Це насамперед знепритомнення, судоми, раптовий розлад дихання, раптовий біль в області серця, блювання кров’ю, гострим біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних захворювань, гострий психічний розлад, що загрожує життю та здоров’ю пацієнта та/або інших осіб. Такі стани можуть бути зумовлені травмами, ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловим ударом, переохолодженням, асфіксією всіх видів, отруєнням, укусами тварин, змій, павуків та комах тощо, порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо).
Також є стани, які потребують медичної допомоги, проте не екстреної, адже вони прямої загрози життю людини не несуть і не потребують негайної госпіталізації. Це, наприклад, слабкість, головний біль, кашель, нежить, підвищення температури, загострення хронічного захворювання, біль у спині та суглобах, онкологічний біль тощо. При таких симптомах прийнято говорити про невідкладну допомогу. Її може надати сімейний лікар або консультант лінії невідкладної допомоги. В Одесі до Центру невідкладної медичної допомоги можна зателефонувати за номерами 15-50 (за стаціонарного) та 0 800 50 15 50 (з мобільного). Вагатися, набираючи номер, не треба. Якщо ваші симптоми потребуватимуть саме екстреної допомоги, то вас переключать на “103”.
Чому всі телефонують у “швидку”?
Є кілька причин, чому екстрена медична допомога має величезну кількість непрофільних викликів.
По-перше, це вартість послуги. Виклик швидкої (за винятком приватних клінік) в Україні є безкоштовним, а отримувати медичні послуги, не виходячи з дому, дуже зручно. Це породжує специфічну культуру взаємодії людей з системою охорони здоров’я.
По-друге, поінформованість. Люди, на жаль, не розрізняють поняття “екстрений” та “не екстрений випадок” і не володіють інформацією про те, хто які медичні послуги надає.
По-третє, сила звички. Змалечку ми запам’ятовуємо три екстрені номери: 101, 102 та 103. Тож усі раптові питання, пов’язані зі здоров’ям, автоматично спрямовуємо у службу “103”.
Зазначимо, що поступово і звички українців, і рівень поінформованості населення змінюються. Цьому сприяють інформаційні кампанії вітчизняних органів та закладів охорони здоров’я, а також поява нових алгоритмів та маршрутів всередині системи. Наприклад, розбудова системи сімейної медицини призвела до покращення контакту з лікарями первинної ланки. Тепер люди можуть обирати лікаря та комунікувати з ним напряму. Починають з’являтися муніципальні центри невідкладної допомоги, які зменшують навантаження на швидку. Збільшується кількість паліативних бригад, які надають допомогу невиліковно хворим, які перебувають удома.
Як непрофільні виклики впливають на систему екстреної меддопомоги?
Робота медиків у системі екстреної медичної допомоги досить складна фізично та морально. Це цілодобова зайнятість в умовах постійно обмеженого часу. В місті, де є затори та неправильно припарковані автівки, де під’їзди часто не пронумеровані, а ліфти не працюють, дістатися до пацієнта потрібно за 10 хвилин. Коли є дефіцит кадрів та автівок, одна бригада за зміну може здійснити 10-15 виїздів – це колосальне навантаження. Особливо враховуючи той факт, що на викликах бригаді доводиться контактувати з людьми у стані алкогольного сп’яніння та неврівноваженими людьми, чия поведінка може становити небезпеку.
Непрофільні виклики збільшують рівень виснаженості співробітників служби та ризик професійного вигорання. Вони також призводять до того, що пацієнти з важкими травмами чи інфарктами не можуть отримати кваліфіковану допомогу своєчасно. Тож завжди варто розуміти ступінь власної відповідальності у разу виклику швидкої.
Поправка на пандемію
Власне, правила виклику швидкої допомоги не змінилися з початку пандемії. Лише невідкладний стан, у тому числі температура вище 38°С, що не збивається тривалий час, є приводом для виклику бригади. Усі інші ситуації слід обговорити зі своїм сімейним лікарем – який і розробить стратегію подальших дій. Проте якщо ви все ж викликаєте швидку, маючи при цьому підозру на COVID-19, слід обов’язково повідомити про це диспетчеру, який буде приймати виклик. Це необхідно для того, аби медики, що прибудуть на виклик, мали додаткові засоби індивідуального захисту і не наражали себе на зайву небезпеку.