11 грудня відзначається «Всесвітній день хворого на бронхіальну астму». Бронхіальна астма — одна з тих хвороб, про які багато говорять, але мало хто дійсно розуміє. Для більшості пацієнтів вона сприймається як «постійний кашель» або «епізоди задухи». Але насправді астма — це значно складніший стан, і головне в ній не напади, а хронічне запалення дихальних шляхів.
Астма — це не момент задухи. Це тривале запалення бронхів, яке робить дихальні шляхи надто чутливими. Під дією тригерів — алергенів, інфекцій, холоду, фізичних навантажень, стресу — бронхи реагують спазмом, набряком і виробленням слизу. Як результат — людина не може нормально видихнути, виникає свистячий звук, задишка, відчуття стискання в грудях. Але є важливий момент: якщо астму лікувати правильно— люди живуть абсолютно повноцінно, без обмежень.
Не завжди астма проявляється «яскраво». Є «тихі» ознаки, які багато людей ігнорують: нічний або ранковий кашель, кашель після сміху, кашель під час фізичного навантаження, часті бронхіти, які «спускаються в бронхи», відчуття свисту чи стискання при диханні, задишка під час ходьби або холоду. Сімейний лікар на прийомі дуже часто діагностує хворобу саме за такими скаргами.
Найбільша помилка — лікувати тільки напад, адже більшість пацієнтів покладаються на швидкодіючий інгалятор (сальбутамол, вентолін), думаючи, що це і є лікування. Але ці препарати не лікують астму, вони лише тимчасово розширюють бронхи. Запалення залишається — і стан прогресує.
Сучасний стандарт лікування — це контролери, переважно інгаляційні стероїди (беклометазон, будесонід, флутиказон) або комбінації стероїд + формотерол. Це не «гормони, від яких поправляються». Це місцеві препарати, які діють лише в бронхах, майже не впливаючи на організм загалом.
Чому важливо лікуватися щодня? Астма не любить нерегулярності. Лікування «коли погано» — неправильний підхід. Щоденна терапія зменшує запалення настільки, що напади просто перестають виникати. Пацієнт, який правильно лікується, має: відсутність кашлю вночі, нуль потреби у швидкодіючих інгаляторах, нормальні фізичні навантаження, відсутність задишки під час холодного повітря, нормальну якість життя. Це і є мета — повний контроль астми!
Що провокує загострення? Є три класи тригерів: алергени (пилок, домашній пил, шерсть тварин, цвіль, харчові алергени), інфекції (ГРВІ — найчастіша причина нападів), фактори середовища (холодне повітря, дим, різкі запахи, стрес, фізичне навантаження, зміни погоди). Їх уникнення — це половина успіху.
Коли потрібно звернутися до лікаря негайно?! Задишка не минає після інгалятора, губи або нігті синіють, людині важко говорити через нестачу повітря, напад сильніший, ніж звичайно. Це ознаки небезпечного загострення.
Чи можна жити з астмою повноцінно? Так, так і ще раз так. Сучасна астма — це контрольована хвороба.
Пацієнт на правильній терапії може: займатися спортом, працювати фізично, подорожувати, вести звичайний спосіб життя. Багато спортсменів світового рівня мають астму й досягають рекордів.
Порада від сімейного лікаря! Найважливіше — не боятися діагнозу. Астма — це не хвороба, яка «ламає життя». Це хвороба, яка вимагає дисципліни й правильного підходу. Якщо контролювати її — вона практично зникає зі щоденного життя.
Златова Ю.М. лікар загальної практики сімейний лікар Татарбунарського ЦПМСД