Сучасна стоматологія називає це – early childhood caries (ранній дитячий карієс – РДК).

Йдеться про раннє (незабаром після прорізування) ураження карієсом тимчасових зубів у дітей переддошкільного і дошкільного віку.

Тимчасові зуби суттєво впливають на розвиток ротової порожнини та скелета обличчя.

Мають принципове значення для формування вимови, відіграють важливу роль у споживанні та засвоєнні їжі.

Мають значення для невербального вираження емоцій і спілкування – все це порушується при ранньому руйнуванні і втраті зубів.

У дітей знижується самооцінка.

Етіологічним чинником карієсу зубів є мікрофлора, що реалізує свій карієсогенний потенціал при наявності сприятливого середовища.

В світі переконливо доведеною є мікробна теорія розвитку карієсу зубів.

Найбільш карієсогенними вважаються стрептококи, в основному Streptococcus mutans, що здатний колонізуватись на поверхні зуба і продукувати кислоту, яка при недостатній нейтралізації призводить до деструкції емалі.

Для маленьких дітей важливі:

📍стоматологічний статус близьких людей
📍стан гігієни порожнини рота близьких дорослих
📍дотримання гігієни дорослих стосовно дитини (облизування ложки, соски, спільний посуд).

Найбільш карієсогенною вважається їжа, що містить рафіновані вуглеводи (цукор, глюкоза, фруктоза, мед).

Причому вирішальним для розвитку карієсу є не просто факт вживання такої їжі, а висока частота і тривалість її знаходження в контакті із зубами.

У маленьких дітей тривалий вплив вуглеводів на зуби може забезпечуватись частим і тривалим вживанням їжі через соску пляшечки, особливо на ніч, частими і тривалими (особливо нічними) годуваннями грудним молоком.

Згодом, частим самостійним вживанням рафінованих вуглеводів за відсутності належної гігієни порожнини рота.

American Academy of Pediatrics, вважає причиною розвитку РДК часті годування (за вимогою), нічні годування і застосування пляшечки, що містить рафіновані вуглеводи, особливо на ніч, а також тривале (понад 1 рік) грудне вигодовування.

Це зовсім не говорить про відміну останного, проте потребує особливого догляду за ротовою порожниною малюка.

Також ризик розвитку карієсу може обумовлюватись властивостями самих зубів (незрілістю молодої емалі, гіпоплазією емалі, морфологічними і генетичними особливостями зубів, властивостями ротової рідини (кількістю, мінералізуючим потенціалом, антибактеріальними властивостями, буферними властивостями, функціонуванням систем місцевого захисту, вмістом фториду.

Лікування.

Ремінералізуюча терапія та застосування фтористих препаратів рекомендується при початкових ураженнях зубів.

На пострадянському просторі досить популярним БУВ і певною мірою лишається досі – імпрегнаційний метод лікування карієсу тимчасових зубів із застосуванням препаратів срібла, проте його ефективність стосовно попередження, прогресування і розвитку ускладнень карієсу низька.

Це по суті “консервування карієсу” + колір зубів ЧОРНИЙ!!!

Пломбування зубів залишається найпопулярнішим методом лікування карієсу у дітей, проте жоден з існуючих пломбувальних матеріалів не можна назвати ідеальним для даної ситуації.

Профілактика.

📍 якісна гігієна порожнини рота, починаючи з першого зубчика.

📍 місцеве застосування фторидів і мінералізуючих засобів.

📍 герметизацію фісур молярів.

📍 підтримання стоматологічного здоров’я батьків.

Озброєний ⚔ значить захищений