Домівка хурми — Китай.

Звідки вона потрапила до Японії, а потім — у другій половині XIX століття — в США.

Пізніше фрукт поширився в європейські країни.

Плоди хурми бувають різних сортів: солодкі (японські сорти, “корольок”) і терпкі (грузинські).

М’якуш фрукта має специфічну в’язку консистенцією, оскільки містить танін у високій концентрації.

Хурма містить вітаміни А, С і P, калій, кальцій, магній, фосфор, залізо, білки, вуглеводи, органічні кислоти, дубильні речовини, йод.

Фрукт корисний людям при зменшеній функції щитоподібної залози — якщо встановлено нестачу йоду.

За рахунок вмісту пектину хурму рекомендують їсти при розладі травлення, хворобах шлунка, печінки й нирок.

Вона багата залізом і показана при анемії.

Рекомендована добова доза хурми — один-два плоди.

Калорійність хурми – 67 кілокалорій на 100 грамів.

Хурма зміцнює очні м’язи та дає заряд енергії, заспокоює нервову систему.

Незважаючи на всі свої чудові властивості, хурму можна дітям з року.

Справа в тому, що хурма містить величезну кількість дубильних речовин, завдяки ним вона має сильно-виражений в’язкий смак і придає терпкості, особливо язика.