Одна з самих неприємних ситуацій, коли випадково, чи то на вулиці, граючись із собакою в траві, чи то на пляжі, не помітивши в піску, вколовся голкою від викинутого шприца. Ще страшніше, якщо на дитячій площадці вколеться дитина. І на жаль, серед медиків та військових, які надають допомогу, під час операцій чи медичних маніпуляцій таке трапляється доволі часто.

Що робити в таких випадках? Куди бігти? Які термінові дії, аби попередити потенційне зараження ВІЛ або гепатитами? Які аналізи та коли треба здавати?

Детально розглянемо ці та інші питання та окреслимо чіткий послідовний алгоритм дій при даній ситуації.

СЦЕНАРІЙ 1: Укол свіжим шприцем, щойно після пацієнта з підозрою на ВІЛ/гепатити

Припустимо найгірший варіант, що у людини, від якої вколовся медик є одночасно всі три небезпечні інфекції, які передаються через кров  –  ВІЛ та гепатити В та С. Який ризик зараження окремо кожною інфекцією та які комплексні міри профілактики?

 Коментарі щодо ймовірності ризику зараження ВІЛ:

Ризик зараження ВІЛ від шприца, згідно офіційних даних, складає ≈ 0,3%.
Чому так мало? 
На ступінь ризику зараження впливає маса факторів:
  • Глибина проколу.
  • Наявність та кількість крові у шприці.
  • Високе вірусне навантаження у пацієнта, від якого вкололись.
  • Стану імунітету того, хто вколовся.
Хоча залишків крові на голці достатньо, аби заразити постраждалого ВІЛ й ризик реальний, він не високий.  Багато нюансів, наприклад, якщо пацієнт, від якого вкололись шприцем, лікується від ВІЛ й у нього в крові невисоке число вірусного навантаження, ризик зараження МІНІМАЛЬНИЙ. А якщо шприц лежав кілька годин або днів — вірус гине, і ризик практично ДОРІВНЮЄ НУЛЮ.
Втім, для перестороги, якщо у пацієнта буде підтверджено ВІЛ, не дивлячись на описані вище нюанси, постраждалому призначать постконтакту профілактику (про це детально поговоримо нижче).

 Ймовірність ризику зараження гепатитом B (HBV)

  • Ризик зараження гепатитом В при уколі голкою від шприца дуже високий: від 6 до 30%.
  • Мінімальна інфекуюча доза гепату В дуже низька: достатньо мікроскопічної кількості крові (0,00001 мл) аби заразитись. Навіть невидима на око кров у голці може становити загрозу. До всього цього вірус виживає до 7 днів у зовнішньому середовищі. Тому дії профілактики щодо гепатиту В є ключовими.

 Ймовірність ризику зараження гепатитом С (HCV)

  • Ризик зараження гепатитом С не такий високий, як гепатитом В: ≈ 10%, згідно з даними ВООЗ.
  • Мінімальна інфікуюча доза точно не встановлена, але вона значно вище, ніж для HBV, десь на рівні ВІЛ. Але теоретично, навіть та кількість крові, що залишається в голці, може містити достатньо HCV, особливо якщо шприц не висох.

 Чіткий алгоритм дій при уколі свіжим шприцем

  1. Негайна обробка рани:
  • Не стискати рану для виведення крові.
  • Промити місце уколу великою кількістю води з милом.
  • Обробити антисептиком, наприклад, хлоргексидином.
  1. Повідомлення керівництва:
    • Негайно повідомити безпосереднього керівника або відповідальну особу за інфекційний контроль у закладі охорони здоров’я.
  2. Оцінка ризику:
  • Зібрати інформацію про пацієнта, від якого походить голка (якщо відомо), включаючи наявність інфекцій, таких як ВІЛ, гепатит B, гепатит C.
  • Оцінити характер травми: глибина уколу, наявність крові на голці, тип голки тощо.
  1. Медичне обстеження:
    • Здати базові аналізи на момент інциденту: тестування на ВІЛ, HBV, HCV.
  2. Екстрена профілактика:
Відповідальний лікар проводить оцінку ризику та починає за необхідності проведення  ПРОФІЛАКТИКИ чітко по кожній окремій інфекції:

 Екстрена профілактика

  • ВІЛ: почати прийом комбінації антиретровірусних препаратів не пізніше 72 годин, бажано — у перші 2 години.
  • Гепатит В: якщо постраждалий не вакцинований або його вакцинальний статус невідомий, призначається одна доза імуноглобуліну проти гепатиту B (HBIG) та розпочинається вакцинація. Якщо постраждалий повністю вакцинований йому перевіряється рівень антитіл (anti-HBs). Якщо рівень антитіл недостатній,  можливо знадобиться додаткова доза вакцини або HBIG.
  • Гепатит С: профілактики для гепатиту C не існує, але важливо провести моніторинг.
План подальшого моніторингу:
  • ВІЛ: тест на 6 тижнів, 3 і 6 місяців.
  • Гепатит В: HBsAg, анти-HBs, HBV DNA: на момент інциденту. Повторне тестування: через 1, 3 та 6 місяців для підтвердження або виключення інфікування
  • Гепатит С: ПЛР на РНК HCV: через 1–2 тижні після інциденту для виявлення вірусної РНК. Антитіла до HCV (anti-HCV): через 4–6 тижнів після інциденту. Повторне тестування: через 3 та 6 місяців для підтвердження або виключення інфікування.

 

СЦЕНАРІЙ 2: Укол випадковим шприцем на вулиці (невідомо, скільки лежав)

Попри те, що дана ситуація є вкрай неприємною та викликає неабияку паніку, насправді ризик зараження дуже невисокий, й ситуація скоріш за все не призведе до серйозних наслідків. Однак, розберемо детально всі моменти.

Коментарі щодо ймовірності ризику зараження

 Вірус імунодефіциту людини:
  • Ймовірність інфікування ВІЛ навіть при проколі навіть свіжою голкою дуже низька: ≈ 0,3% (3 випадки на 1000). Це офіційна оцінка CDC для професійного медичного уколу ВІЛ-позитивною кров’ю.
  • ВІЛ швидко втрачає активність поза тілом, особливо під впливом сонця та повітря. У відкритій краплі крові ВІЛ зазвичай втрачає інфекційність за кілька хвилин до кількох годин (у найгірших умовах — до доби в герметичному середовищі). На відкритому повітрі в шприці — значно менше.
  • Ризик зараження ВІЛ від шприца на вулиці: практично нульовий.
 Гепатит B:
  • Вірус дуже стійкий у навколишньому середовищі.
  • Може виживати до 7 днів при кімнатній температурі.
  • Ризик: низький, але існує.
 Гепатит C:
  • Може виживати на поверхнях до 3–4 днів (деякі джерела — до 6 тижнів, але рідко).
  • Ризик: мінімальний, але не нульовий.

 Чіткий алгоритм дій при уколі невідомим шприцем на вулиці

  1. Промийте місце проколу водою з милом.
  2. Обробіть антисептиком.
  3. Зверніться до лікаря (не терміново, але бажано в той же день).
  4. Оцінка ризику: якщо шприц лежав більше кількох годин, ризик ВІЛ практично нульовий. Вірус гепатиту B — може виживати до 7 днів. HCV — до кількох днів.
  5. Лікар може призначити: профілактичну вакцинацію проти гепатиту B. Профілатика ВІЛ, як правило, не показана, але вирішується індивідуально.
  6. Моніторинг на гепатити та ВІЛ через кілька місяців:

 План моніторингу:

  • ВІЛ: тест на 6-му тижні, в 3 та 6 місяців.
  • Гепатит В: HBsAg, анти-HBs, HBV DNA: на момент інциденту. Повторне тестування: через 1, 3 та 6 місяців для підтвердження або виключення інфікування
  • Гепатит С: ПЛР на РНК HCV: через 1–2 тижні після інциденту для виявлення вірусної РНК. Антитіла до HCV (anti-HCV): через 4–6 тижнів після інциденту. Повторне тестування: через 3 та 6 місяців для підтвердження або виключення інфікування.

Медицина невпинно розвивається:

Гепатит С на сьогодні є хворобою, яка повністю й цілком виліковна. Потужні сучасні препарати здатні подалати гепатит С лише за 3 місяці. Проблема навколо гепатиту С лише одна – вчасне виявлення.
Від гепатиту В людина зазвичай одужує силами власного імунітету й переважна більшість одужує без проблем. За умови несприятливого перебігу та хронізації процесу, також є в арсеналі потужні сильнодіючі препарати. Однак, строки лікування значно довші, ніж при лікуванні гепатиту С. Втім, в контектсі гепатиту В є дієва перевага – наявна ефективна вакцина, яка є в календарі профілактичних щеплень та надійно захищає від хронічного гепатиту.
ВІЛ на сьогоднішній день є контрольованою інфекцією. Навіть за найгіршого сценарію (зараження) при прийомі антиретровірусних препаратів можливо повністю подавити в людському організмі реплікацію віруса. Людина за таких умов перестає бути заразною й може жити довгим повноцінним життям. Тим паче, що в світлі останніх наукових проривів вже введені в клінічну практику ефективні препарати для профілактики та лікування ВІЛ, які приймаються всього ОДИН РАЗ НА РІК!
Тому не панікуйте! Всі проблеми можна вирішити! 
Всім здоров’я!

Одна з самих неприємних ситуацій, коли випадково, чи на вулиці, граючись із собакою в траві, чи на пляжі, не помітивши в піску, вколовся голкою від викинутого шприца. Ще страшніше, якщо медик вколиться голкою від пацієнта, під час операцій чи медичних маніпуляцій. Що робити в таких випадках? Куди бігти? Які термінові дії, аби попередити потенційне зараження? Які аналізи та коли треба здавати?