Осіння пора — це час, коли природа тішить нас ароматними та солодкими фруктами.

Але про надзвичайну користь цього медового плода знають не всі.

Солодкі, соковиті і ніжні груші мають особливість — характерну зернисту м’якоть.

Цьому груша зобов’язана кам’янистим клітинам, або склереїдам, названим так за свою твердість.

Склереїди підтримують і захищають м’які тканини плоду.

Це натуральне джерело харчових волокон.

У 100 г — 14% добової потреби.

Містить кремній — 17%, мідь — 10%, залізо — 12% та калій — 6%.

Серед інших цінних компонентів вітаміни групи В, особливо фолієва кислота (В9), фенольні сполуки, дубильні речовини (таніни).

Ці корисні речовини містяться переважно в шкірці плода.

У м’якоті простих вуглеводів 10-12 г на 100 г фрукту.

Переважає фруктоза, як і в яблуці, але груша містить ще й солодкий сорбітол, тому вона солодша яблука.

Сполуки калію мають сечогінні властивості та сприяють виведенню солей.

Фолієва кислота відіграє важливу роль в процесах кровотворення, фенольні сполуки зміцнюють капіляри, мають протизапальну дію.

У разі загострення хвороб органів травлення від груш краще утриматися: в них багато клітковини, яка подразнює слизову оболонку кишківника і посилює перистальтику.

Озброєний значить захищений