Щорічно у грудні проходить Всесвітній місяць поінформованості про запор, покликаний ознайомити із цим захворюванням, його ускладненнями та способами профілактики.

Запор є надзвичайно розповсюдженим шлунково-кишковим розладом, що вражає людей будь-якого віку. Його поширеність становить приблизно 20% у загальній популяції та 29,6% у дітей. Запор частіше зустрічається у жінок та у людей похилого віку. Жінки похилого віку страждають сильними запорами у два-три рази частіше за чоловіків.

Найпоширенішим типом є запор з нормальним транзитом, коли проходження калових мас через товсту кишку та частота випорожнень можуть бути нормальними, але люди все одно відчувають проблеми з випорожненням кишечника.

У жінок часто спостерігається уповільнений транзит кишечником, коли після прийому їжі та по пробудженню вранці спостерігається зниження моторики товстої кишки в поєднанні зі значним зниженням її реакції. Дисфункція тазового дна — ще один тип запору, коли людина не може розслабитися та скоординувати роботу м’язів тазового дна, щоб випорожнити кишечник.

🟠 ЯКІ ПРИЧИНИ ЗАПОРУ
Є багато факторів, які сприяють запору. Серед них — харчування з низьким вмістом рослинних харчових волокон (клітковини), надмірне вживання кофеїну, зловживання алкоголем, широкий перелік фармакологічних засобів, ендокринні захворювання (гіпотиреоз), неврологічні захворювання (невропатія), психологічні проблеми.

Більшість пацієнтів дитячого віку отримує користь від медикаментозного лікування, але у дорослих запор може мати гірший прогноз та серйозно негативно впливає на якість життя.
Фактори, які пов’язані з несприятливим перебігом запору: жіноча стать, поява у похилому віці, довгий час між виникненням симптомів і початком лікування, триваліший транзит (час проходження калових мас) товстою кишкою.

🟠 ЙМОВІРНІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ
Тривалий запор може призвести до гіршої якості життя та таких ускладнень, як дискомфорт або спазми в животі, геморой, анальні тріщини, пошкодження тазового дна, нетримання калу, затримка сечі, стеркоральна перфорація (порушення цілісності стінки кишки), ректальний пролапс (розширення і випинання прямої кишки з заднього проходу), заворот (скручування петлі кишечника навколо себе, що викликає кишкову непрохідність), анальний свищ.

На жаль, люди, що мають симптоми запору, часто не звертаються до лікарів, нехтуючи цим серйозним захворюванням, що може призводити до перелічених ускладнень. Насправді запор піддається лікуванню та його можна уникнути.

🟠 ЯК ЗАПОБІГТИ
Щоб зменшити ймовірність розвитку запору, а також полегшити його прояви, слід регулярно дотримуватися таких профілактичних рекомендацій:

🔸 Збільште щоденне споживання води
🔸 Скоротіть споживання надмірної кількості м’ясних і молочних продуктів
🔸 Дотримуйтеся дієти, багатої рослинною їжею – джерелом рослинних харчових волокон
🔸 Регулярно включайте до меню продукти, які мають доведену послаблюючу дію – ківі, чорнослив, буряк, цільнозерновий хліб…
🔸 Не ігноруйте позиви до дефекації та не відкладайте випорожнення кишки
🔸 При дефекації намагайтеся прийняти оптимальну позу та обмежити час натужування не більше 10 хвилин
🔸 Будьте активними протягом дня, щоб покращити перистальтику
🔸 Збільште фізичні навантаження, ходіть пішки по сходах
🔸 Мінімізуйте стрес за допомогою ліків або інших методів
🔸 Разом з вашим лікарем перегляньте перелік ліків, які ви вживаєте, замініть або відмініть ті з них, які можуть провокувати запор
🔸 Уникайте надмірного вживання алкоголю та кофеїну
🔸 Дотримання регулярного графіка спорожнення кишечника
🔸 Їжте не пізніше, ніж за 2 години до сну.